Розпізнавання та протидія зневодненню організму: як вчасно визначити його прояви?

Зневоднення організму — актуальна проблема навіть у тих місцевостях, де є вдосталь води. Мешканці сучасних міст і сіл добре забезпечені питною водою, але випадки зневоднення трапляються і серед них. Крім того, небезпечний дефіцит води в організмі може статися в екстремальних умовах, наприклад, високо у горах.

Розглянемо основні причини, наслідки та симптоми зневоднення організму, а також категорії людей, які ризикують найбільше.

Що треба знати про зневоднення

Стан зневоднення або дегідратації характеризується недостатньою кількістю рідини в організмі. В процесі життєдіяльності людина постійно втрачає воду з виділенням поту, через дихання, із сечею тощо. Відповідно, організм має відновлювати запаси рідини. Якщо стан зневоднення триває довго, організм починає втрачати мінеральні солі й електроліти, внаслідок чого погіршується самопочуття та наноситься серйозна шкода здоров’ю.

Причини та наслідки дегідратації

Недостатнє пиття — далеко не єдина причина зневоднення організму. Дефіцит рідини може бути обумовлений деякими захворюваннями, значними фізичними навантаженнями, кліматом, перебуванням на висоті тощо.

Варто знати, які хвороби призводять до зневоднення організму:

захворювання легень;

хвороби, які спричиняють складнощі з ковтанням;

ураження головного мозку;

інфекційні захворювання;

значні опіки;

хвороби нирок;

проблеми сечостатевої системи;

різні види отруєнь;

передчасне народження (недоношеність).

Крім того, існує таке поняття, як хронічне зневоднення. Симптоми спочатку малопомітні, тому хронічна дегідратація може серйозно шкодити організму, призводячи до захворювань нирок, серця й судин, ШКТ, нервової системи.

Основні прояви зневоднення

На ранній стадії зневоднення можна розпізнати за такими ознаками, як сильна спрага, зниження апетиту, постійна слабкість та відчуття втоми, сонливість, погана здатність до концентрації, дратівливість. Крім того, дефіцит рідини в організмі позначається на шкірі: вона стає тьмяною та сірувато-блідою, починає свербіти та лущитись.

Тривале зневоднення порушує обмін речовин та має такі симптоми:

головні болі;

сухі слизові оболонки;

шкіра втрачає тонус;

нестача слізної рідини, запалість очей;

діти, які страждають на зневоднення, плачуть без сліз;

слини не вистачає або вона стає піноподібною, розпухає язик, виникають труднощі з ковтанням;

зменшення обсягів та потемніння сечі;

закрепи;

порушення ритмів серця;

збільшення частоти дихання;

ацидоз;

втрата ваги тіла.

Наслідки зневоднення організму, що триває довго та має тяжкий характер, проявляються наступним чином:

шкіра набуває синього відтінку;

артеріальний тиск падає;

знижується тиск спинномозкової рідини;

з’являються судоми;

може статися мозковий крововилив;

людина втрачає орієнтацію в просторі, відчуває запаморочення в голові, втрачає свідомість.

Запобігання зневодненню та його лікування вдома

Профілактика дегідратації охоплює такі заходи:

рясне та регулярне пиття при перших симптомах сухості в роті;

обмеження газованих напоїв та пива в раціоні;

рясне пиття теплої води під час захворювання;

за високих фізичних навантажень пиття чистої води, а не соків чи інших напоїв, до та в процесі тренування або роботи;

за перших симптомів зневоднення у дитини необхідно звернутись до лікаря.

Схема першої допомоги при дегідратації внаслідок теплового удару, діареї чи блювання така:

1. Людину слід покласти напівлежачи у темному прохолодному приміщенні з доступом свіжого повітря.

2. Викликати лікаря або медичну швидку допомогу.

3. Дати хворому спеціальну регідратаційну сироватку або ж приготувати глюкозо-електролітний розчин у домашніх умовах. До 800 мл води треба додати 4 столові ложки цукру, 1 чайну ложку солі, 1 чайну ложку соди та 200 мл соку з апельсинів. Пити слід повільно, невеликими ковточками або за допомогою трубочки.

4. Голову хворого слід обернути вологим рушником, а відкриті частини тіла накрити зволоженим простирадлом.

Як діяти при дегідратації в екстремальних умовах

Якщо в екстремальних умовах сталося зневоднення організму, що робити? Зазвичай дегідратація відбувається через відсутність доступу до питної води, але, на жаль, інших способів допомоги, крім як знайти підходяще пиття, не існує. Якщо в наявності лише морська вода, пийте її, але лише по одному ковтку раз на годину. Якщо ви маєте брудну каламутну воду, очистіть її доступними засобами: відфільтруйте, прокип’ятіть, дайте відстоятися, використайте рослини з антисептичними властивостями для знезараження. Дощова вода, ранкова роса, розталий сніг або лід — все це може допомогти у боротьбі зі зневодненням.

Особливості лікування

З легким зневодненням можна впоратись у домашніх умовах, але в іншому випадку необхідно звернутись до лікаря. Кількість пиття буде призначена відповідно до типу дегідратації, тривалості, тяжкості, а також причин, які викликали зневоднення. Також враховується вік пацієнта та наявні захворювання.

Середнє або тяжке зневоднення потребує ушпиталення хворого та лікування за допомогою назогастрального зонда чи введення ізотонічних інфузійних розчинів внутрішньовенно.

Категорії ризику: які люди схильні до зневоднення

Дотримання денної норми пиття особливо важливе для:

людей, які мають гормональні захворювання чи порушення обміну речовин;

спортсменів, які щодня тренуються;

людей, які займаються важкою фізичною працею в умовах високих температур;

жінок у період перименопаузі;

жінок під час вагітності та у період лактації;

літніх людей;

дітей.

Діти та люди літнього віку

Найбільший ризик дегідратації стосується новонароджених дітей та немовлят. Крім того, випадки зневоднення поширені серед дітей віком до 5 років. Основні причини зневоднення організму:

інфекційні захворювання та гастроентерити, які супроводжуються жаром, діареєю, блюванням;

застудні захворювання з лихоманкою;

рясні та часті випорожнення;

несформований механізм компенсації дегідратації;

несамостійність та високий ступінь залежності від дорослих, зокрема у випадках втамування спраги.

Варто враховувати, що діти мають швидкий обмін речовин та високу потребу у рідині на кілограм маси тіла, а також втрачають вологу через слизові оболонки та шкіру у більших обсягах, ніж дорослі.

До другої групи ризику належать літні люди, для яких дуже важливо контролювати щоденне пиття чистої води. Це відбувається через такі причини:

з роками фізіологічний відсоток води в організмі зменшується;

рівень фізичної активності знижується, а вага тіла підвищується (у деяких людей);

змінюється гормональний фон;

знижується відчуття спраги, що з часом порушує водний баланс.

Також ризики зневоднення підвищує лікування діуретичними препаратами (від артеріальної гіпертензії), нетримання сечі, хронічна діарея, зловживання кавою, алкогольними напоями, сіллю.

Спортсмени та альпіністи

До категорії ризику також належать спортсмени та люди, які перебувають на значній висоті, наприклад у горах.

В умовах високогір'я повітря дуже сухе та містить значно менше кисню, ніж на рівнинній поверхні землі. Альпіністи чи просто туристи, які подорожують у горах, здійснюють напружену м'язову роботу, яка значно посилює легеневу вентиляцію. Своєю чергою це збільшує кількість води, яка виділяється людиною через легені. Таким чином, учасник складної мандрівки високо у горах може втрачати за добу від 7 до 10 літрів вологи. Щоб запобігти дегідратації, ці втрати треба компенсувати регулярним питтям чистої води.

Спортсмени, які інтенсивно тренуються чи займаються силовими видами спорту, можуть втрачати від 4 до 6 літрів води за день. Розраховуючи індивідуальну норму вживання рідини, треба враховувати масу тіла спортсмена: наприклад, для невисоких струнких гімнастів вона може бути меншою, ніж для великих і важких атлетів.

Воду варто пити перед тренуваннями та в процесі спортивних занять, щоб запобігти зниженню маси тіла та порушенню електролітичного балансу. Часто спортсменам рекомендують вживати мінеральну воду з електролітами, особливо, якщо інтенсивне тренування триває понад годину, а людина сильно пітніє або ж відчуває слабкість чи м’язові спазми.

Висновок

Щоб запобігти дегідратації та її шкідливим наслідкам для організму, необхідно щоденно контролювати вживання рідин і води відповідно до індивідуальних потреб, враховуючи спосіб життя, вік, масу тіла, супутні захворювання тощо. Дітям треба давати чисту воду, а не лише соки та компоти, а також збагачувати раціон продуктами с високим вмістом мінералів та вуглеводів. Людям похилого віку, спортсменам та всім, хто займається важкою фізичною працею, рекомендовані додатково спеціальні ізотонічні напої, що допоможуть уникнути зневоднення.